5040Цей проект несе в собі досвід, силу та красу дітей. Він був створений для підтримки дітей, які пережили важкі моменти війни: втрату одного з батьків, окупацію, вимушене переселення з рідних домівок.

Діти, які взяли участь у цьому проекті, проявили неабияку силу і талант. Під час занять з арт-терапії вони висловлювали свої почуття, малюючи картини, які тепер стали особливими листівками. Це не просто малюнки – це витоки їхньої внутрішньої сили та одужання.

Своєю пожертвою ви можете підтримати дітей нашого проекту та придбати гарну листівку. Вартість 250 грн – 1 шт. Після здійснення пожертви ви можете написати нам на електронну пошту, вказавши адресу та яку саме листівку ви хочете придбати. І ми з радістю надішлемо її вам.

У проекті взяли участь 7 дітей, і у кожного з них своя історія про біль війни.

Ліза Ганжина виїхала з Краматорська на третьому місяці війни через постійні обстріли, які унеможливлювали нормальне життя в рідному місті.

Вальге Вікторія була евакуйована 12 червня 2023 року, разом зі своєю багатодітною родиною, з окупованого міста Олешки, під час затоплення Каховської ГЕС  і бачила всі жахіття окупації.

Черкашина Віра тато пропав безвісті весною 2023 року, захищаючи місто Бахмут. Віра і її брат досі чекають звістку на тата, але в душі вона прийняла болючий факт, що він загинув – «захищаючи всіх нас».

Монастирська Дар’я пережила важку втрату свого тата, який в перший день 22.02.2022 року, захищаючи нашу країну під Маріуполем, став жертвою ворожої ракети. Його служба в зоні АТО тривала три роки, і, на жаль, війна вирішила його долю в той фатальний день. Повернення додому, яке мало відбутися 27.02.2022, стало неможливим.

Фраткіна Ірина втратила свого батька восени 2022 року, коли він віддав свою мужність та життя захищаючи Українську землю на Донецькому напрямку, в Краматорському районі.

Ткачова Анастасія разом із своєю родиною, прийняли важке рішення в другий день війни, коли вирішили залишити своє рідне місто Харків. Анастасія дуже сумує за своїм минулим життям, рідним містом та  друзями.

Соломія Домашина пережила важку втрату батька, який став Героєм та віддав своє життя на захист нашої країни. 3 серпня 2022 року під Херсоном він отримав смертельне поранення, залишивши невиліковну рану в серцях тих, хто його любив.